Святослав Вакарчук, лідер гурту “Океан Ельзи”, ділиться власним досвідом побудови успішного бренду

Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук

За сім років група "Океан Ельзи" з маловідомої львівської команди стала тим, чим вона є сьогодні. У розмові з її лідером Святославом Вакарчуком ми виділили два ключових моменти. Перше – підходи до створення бренду в сфері шоу-бізнесу аналогічні підходам до створення бренду у будь-якій іншій області. Друге – підходи до створення бренду в сфері шоу-бізнесу досить специфічні. Занадто багато ірраціонального в самому продукті.

Загальний шлях для маленьких компаній з обмеженими ресурсами до успіху в будь-якому бізнесі – зробити щось відмінне від інших. Група "Океан Ельзи" саме з цього і починала. Ще в 1995 році у Львові музиканти гурту грали "нельвівский" рок. Вони не брали, як інші, серйозних текстів. Виховані на "The Queen" та "The Beatles", вони любили мелодійну музику. Їхні пісні були написані простою мовою, такою, якою люди розмовляють вдома, а не пишуть диктанти на уроках, відображали їх власні щирі думки. Напевно, в тому й полягало головне – бути реальними, такими, якими вони є насправді. Цей образ "натуральності" і був дуже добре прийнятий споживачами.

А все почалося з того, що чотири людини, жоден з яких не був професійним музикантом, зібралися, щоб зробити щось нове. Гітарист Павло Гудімов – ландшафтний архітектор, бас-гітарист Юрій Хусточка – спеціалістт з фінансів і кредиту, барабанщик Денис Глінін – економіст-енергетик, вокаліст Святослав Вакарчук – без п'яти хвилин кандидат фізико-математичних наук (клавішник Дмитро Шуров – психолінгвіст – приєднався до них півтора роки тому.) Святослав, щоправда, у дитинстві закінчив музичну школу, але зовсім не планував стати музикантом. На третьому курсі університету прийшло, як він каже, "крейзі-рішення" займатися музикою. Коли група "Клан Тиші», грала досить складну музику – арт-рок, оголосила, що шукає нового вокаліста, "ну, я взяв і спробував", згадує Слава. Прихід в групу Вакарчука став практично приходом топ-менеджера: того генератора ідей, який з'являється в команді і все змінює. Починаючи з назви. Так на початку 1995 року з'явився "Океан Ельзи".

У рідному місті Львові до музикантів ставилися досить скептично. До 1998 року група фактично широко не виступала, за винятком концертів у львівському клубі "Лялька" і ще кількох клубах. У січні 1998-го відбувся якісний прорив – музиканти "Океану Ельзи" підписали контракт з київським продюсерським агентством "Nemo" і переїхали до Києва.

Народження бренду

"Була команда талановитих конструкторів, які знали, як зробити машину, але не вистачало вміння і досвіду для того, щоб зробити машину з потужним двигуном. І створення цієї потужної машини відбувалося поступово".

"&": Слава, відомо, що вдала назва – це одна з найважливіших складових будь-якого бренду. Як з'явилася назва вашої групи?

С. В.: Зараз, коли вже пройшло сім років з того часу, легко філософствувати на цю тему. Пам'ятаю, сидів вдома і дивився "Підводну Одісею команди Кусто". Саме в той момент ми напружено думали про назву групи, і мене вразив океан, гарні рибки, глибина підводного світу, а головне – система: з одного боку, все чітко працює, а з іншого – все ірраціональне: тобто ми не можемо це ні пояснити, ні осягнути, ні охопити. Подумав, чому не назватися "Океаном". Але, можливо, тоді спрацювала якась бізнес-жилка, здалося, що саме слово "океан" – надто широке і розпливчасте, до того ж була велика ймовірність того, що групи з такою назвою вже існують. І ще здалося, що називатися "Океаном" – занадто пафосно. Якби тоді, у 1995 році, ми знали, що станемо тими, ким стали зараз, може бути, і залишилися б "Океаном". Але тоді мені не вистачило сміливості (може, й на краще). До мене прийшла ідея: звузити слово "океан", придумати йому жіноче ім'я, оскільки є певна гармонія у тому, щоб чоловічій групі дати жіноче ім'я. Була поставлена задача вибрати таке ім'я, яке б однаково звучало на українській, російській і англійській мовах. Далі все було досить просто: ми взяли список жіночих імен і вибрали те, яке сподобалося найбільше.

"&": А ви думали тоді про те, як створити потужний бренд?

С. В.: Відверто кажучи, над створенням потужного бренду ми задумалися лише рік тому, коли побачили переповнені зали на наших сольних концертах в різних містах України. Ми зрозуміли, що "Океан Ельзи" – вже бренд, і він повинен бути ще більш сильнішим. До цього ми просто грали музику. Була команда з хорошим потенціалом, але який був недостатньо розкритий. Команда талановитих конструкторів, які знали, як зробити машину, але не вистачало вміння і досвіду для того, щоб зробити машину з потужним двигуном. Всі розуміли, що в цьому щось є, але гонки не вдавалося вигравати. І створення цієї потужної машини відбувалося поступово.

"&": Кого ж залучали для того, щоб виграти ці перегони?

С. В.: Реально ми почали залучати інших людей в команду рік-два тому. Але повинен визнати: нам весь час попадались друзі й потрібні люди в потрібний час, яким ми щиро вдячні. Надзвичайно багато допомогли нам, перш за все, наші батьки, мій батько, батько Юри. Мова йде не про матеріальну підтримку. Перший раз в Київ нас привіз Василь Щербань. Саме він влаштував наш перший сольний концерт з групою "Табула Раса" в КПІ. Потім ми працювали з талановитим продюсером Віталієм Клімовим, якого я досі вважаю найкращим по креативу і за розумінням так званого "моменту пострілу" для молодих музикантів. Але у нас розійшлися погляди на подальшу стратегію розвитку, і ми почали працювати без продюсера. Рік тому ми залучили до співпраці агентство "Key Communications", оскільки розуміли: незважаючи на те, що з піснями було все добре, PR був просто на нулі.

«&»: Святослав, на ваш погляд, у чому головна причина успіху «Океану Ельзи»?

С. В.: Це закономірність плюс випадковість, яка, до речі, ніколи не буває випадковою. Робота плюс, можливо, те, що нам дав Бог, щоб створювати музику. Величезна частина успіху – люди, що працюють зараз з нами. Наш стиліст Ляля Фонарьова, наш PR-менеджер Світлана Кукліч, наш директор, адміністратор, звукорежисери, які з нами працюють, пишуть наші платівки і знімають наші кліпи. Якщо вони не є частиною групи, то вони – частина тієї команди, яка має назву бренд "Океан Ельзи". У нас немає менеджерів і директорів, які б просто вказували, куди нам йти і що робити, - ми самі визначаємо, як нам бути, аналізуємо ситуацію і вирішуємо проблеми колективно. Це не везіння і не унікальний успіх – насправді, все далося важкою працею, увагою, чіткою стратегією. Ще й до сьогоднішнього дня раз на тиждень ми збираємося усією групою для наради.

«&»: Хто допомагає вам у створенні нового іміджу?

С. В.: По-перше, це моя внутрішня потреба, бажання змінюватися і дивувати себе та оточуючих. По-друге, як я вже казав, це мій друг і незмінний стиліст Ляля Фонарьова. Саме вона знає мене краще за всіх, Ляля відчуває, що потрібно зробити, щоб мій внутрішній стан відбився на зовнішності. Дуже важливо, коли професіонал відчуває, що потрібно тобі особисто, твоїй групі і твоїм шанувальникам. Розуміння дає хороший результат.

Просування бренду

"Щоб бути успішним брендом в нашій області, в музиці, важливо постійно дивувати".

«&»: Що вас змушує постійно рухатися вперед?

С. В.: Кожен раз хочеться мати більше, ніж маєш. І зараз я хочу мати більше. На даний момент я вважаю, що у нас нічого немає. Ось недавно закінчилися Таврійські ігри, нас всі вітають з отриманим результатом. А, на мою думку, на сьогодні цей результат – нуль. У мене така позиція: потрібно забути про те, чого ти вже досяг, відкинути попередні результати. Прокидатися вранці з тим, що на даний момент ти маєш лише певні початкові дані, і активно рухатися далі. Щоб бути успішним брендом в нашій області, в музиці, важливо постійно дивувати. Кожен день.

«&»: Якщо говорити мовою бізнесу, то яка у вас посаду в команді?

С. В.: Я – "кавер-фейс". Швидше за все, власник бренду, але не менеджер. Я готовий віддати формування бренду іншим людям, але тільки в тому випадку, якщо буду їм довіряти. Сьогодні нас оточують саме такі люди, і мене влаштовує те, що вони роблять і як. Я ж думаю про те, де і які розставити акценти і чи можна змінити напрямок руху.

«&»: І які ви бачите сценарії розвитку вашої діяльності в майбутньому?

С. В.: Є три головних напрямки: Україна, Росія і Захід. Якщо говорити про проект Україна і Росія, він зараз надзвичайно активно відпрацьовується і вже виконаний відсотків на 60%. В Україні головне завдання – зберегти позицію бренду № 1, представити нове якісне звучання, грати, як західна група.

Нам цікава ідея Західної Європи, ми займаємося бізнес-розрахунком для того, щоб робити серйозні кроки в цьому напрямку. Залишається визначитися з питанням мови, на якій будемо співати. Якщо ми йдемо в англосаксонський світ, потрібно схитрувати – піти їм назустріч, заспівати на англійській, а потім, завоювавши шанувальників, співати на своїй мові. Наша музика навіть англійською мовою сприймається як щось незвичайне. Подача музики – не західна, а в більшій мірі східноєвропейська – це основний фактор, на якому, можливо, ми сконцентруємося. Музика, яка зараз робиться на Заході, дуже концептуальна, продумана, як і все інше. Їм бракує емоційної музики, як у свій час була у "The Doors", "The Queen". Можливо, вільну нішу заповнить українська музика "Океану". Зараз ця задача виконана на нуль. Особисто для мене це вже не просто мрія, а мета. Я розумію, що з цього може нічого й не вийти, але підсвідомо відмовляюся в це вірити і кажу собі – "вперед".

Мене більше цікавить не стільки любов слухачів до групи в цілому світі, скільки сам процес виходу на Захід. Я переконаний, що, незалежно від того, яка це група – українська, мозамбікська або американська, вона може стати відомою в усьому світі, якщо її музика і справді якісна. Як би самовпевнено це не звучало, я впевнений, що ми можемо представляти Україну в світі.

Особисто для мене цей проект важливий ще й тому, що я прагну довести, насамперед самому собі, що я – непоганий композитор. Саме композитор, а не співак. Так як я не знаю, вийшло б у мене так само добре співати чужі пісні, як свої. Можливо, у мене виходить добре співати лише власні пісні, оскільки співаю я їх щиро.

Цільова аудиторія і маркетинг

"Я перша людина, через якого проходить пробний маркетинг. Якщо я включаю пісню і хоч хвилину заставляю себе повірити, що вона хороша, значить, це не так, нічого хорошого з цього не вийде".

«&»: На яку аудиторію ви орієнтуєтеся, і чи міняється вона з часом?

С. В.: Ми бачимо, що наша цільова аудиторія значно розширилася. Якщо три-п'ять років тому нам здавалося, що ми зрозумілі слухачам від 14 до 20 років, то зараз паралельно з тим, як змінюється наш вік, змінюється і вік нашої аудиторії. Впевнено можу сказати, що зараз нас слухають люди до 35 років, а можливо, і старші. А ось молодша група, очевидно, буде зменшуватися. Але зараз ми в такій ситуації, коли молодша аудиторія не зменшується, а старша збільшується.

Я б сказав, що пісні "Океану Ельзи" розраховані на різні аудиторії. Наприклад, взяти дві пісні "Друг" та "911". Безперечно, перша пісня краще утримує старшу аудиторію, а друга – молодшу. Все дуже просто. Молодь до 20 років частіше всього сповідує таку життєву філософію: бери все, що є зараз, а потім будеш думати. "911" – проста мелодія, зрозумілі слова, це пісня, яку легко наспівувати і під яку добре розслаблятися. Я довго думав над тим, чи варто робити текст зовні більш примітивним (навмисно роблю акцент на "зовні"). Я готовий сперечатися з тими, хто скаже, що в цій пісні примітивний зміст. Форма – так, але зміст – ні. В кінці кінців, цей продукт був розрахований на аудиторію тінейджерів: вдала суміш ритму, мелодії і слів.

Слухачі, які є старшими 20 років – аналізують своє життя, зіставляють пережите з піснями. І пісня "Друг" більш близька емоційно таким слухачам. А от "ремікс" на цю пісню був маркетинговим ходом, який дав їй можливість потрапити на дискотеки.

«&»: Співпраця з "Пепсі", мабуть, ще більше "омолодила" аудиторію?

С. В.: У той момент ми дійсно розкручували пісні, звернені до "тінейджерскої" аудиторії: "Квiтка", "Вставай". Але, завоювавши тінейджерів, почали думати про необхідність виходу на цільову аудиторію віком 25-35 років, аудиторію, більш впевнену в собі. Тому, коли почалося наше співробітництво з "Key Communications", 70% зусиль ми направили на завоювання старшої аудиторії. Потрібна була відповідна пісня, відповідний імідж, участь у відповідних акціях. Тоді й була написана пісня "Друг". І концерт із симфонічним оркестром також був спрямований на цю аудиторію.

Взагалі, ми досить легко вийшли на 25-35-літніх слухачів. Хоча, здавалося б, якщо тобі 35, ти вже починаєш обережніше проявляти емоції. Але я відчуваю, що чим далі, тим більше я пишу пісень, які є калькою з пережитих життєвих ситуацій. І чим далі, тим, можливо, вони будуть менш зрозумілі молодшій аудиторії. Хоча, цікава річ: я багато спілкуюся з фан-клубами в різних містах і знаю, що тінейджери також знаходять у моїх піснях щось своє – те, що я, очевидно, навіть не хотів сказати.

Вийшло так, що коли ми почали рух у бік старшої аудиторії, то й вона почала рух у наш бік. Ми почали отримувати запрошення на обкладинки журналів, на засідання клубів. Це дуже спростило завдання. Твоя справа полягає в тому, щоб потрапити в два-три потрібних місця, а далі починають звертатися до тебе. Головне – продемонструвати щирість, і аудиторія тебе сприйме.

Стратегія

"Філософія бренду "Океан Ельзи": "Ми беремо просто вбивчою щирістю".

«&»: Якщо говорити про стратегію "Океану Ельзи", в чому унікальна пропозиція бренду?

С. В.: Незважаючи на бізнесовий склад мого характеру, мені досить важко говорити про музику як про продукт. Я творча людина і не можу розмірковувати про створення пісень та музики як про стратегію створення продукту, а от думати про стратегію розвитку продукту вже створеного – це інша справа. Можливо, унікальна пропозиція бренду "Океан Ельзи" в тому, що наш продукт зроблений від душі. Ми змушуємо слухача відчувати те ж, що відчуваємо самі.

«&»: В українському шоу-бізнесі ви тримайтесь осторонь і ніби граєте за власними правилами. Це так?

С. В.: Нас пробують змусити грати за загальними правилами. Нещодавно, наприклад, звинуватили в тому, що майже за всі журнальні обкладинки ми заплатили. А ми, навпаки, упевнені, що варто заплатити один раз, і далі потрібно буде платити постійно. Те, що ми не платимо, - це і є показник нашого успіху.

«&»: До якого позиціювання бренду "Океан Ельзи" ви прагнете?

С. В.: Щоб при вимові словосполучення "Океан Ельзи" всі розуміли і говорили, що це – символ української сучасної музики. А на питання: хто є символом української сучасної музики, звучала відповідь – "Океан Ельзи".

Лідерство

"Самовпевненість повинна мати кордони. Якщо ти всередині себе знаєш, що чогось вартий, то тоді маєш право щось вимагати. Якщо ж у тебе всередині купа комплексів, ти нічого не вартий, то вправи на самовпевненість можуть призвести до шизофренії".

«&»: Слава, ви є лідером команди творчих амбітних людей. Як зробити так, щоб твоє слово було останнім?

С. В.: Я намагаюся робити так, щоб останнє слово було таким, щоб з ним усі погодилися.

«&»: Ви маєте значний вплив на аудиторію під час виступів. Можете назвати себе харизматичним лідером?

С. В.: Мені важко говорити про себе. Харизма – це щось від Бога. Харизматичний лідер – людина з потужною енергетикою. Іноді на концертах я відчуваю, що щось таке в мене є. Сцена для мене – особистий психолог.

«&»: Чого ніколи не будете робити?

С. В.: Ніколи не будемо співати під фонограму.

«&»: Які особисті якості допомогли досягти успіху?

С. В.: Допомогла, по-перше, моя логіка. Вміння аналізувати – це вже запорука успіху. Коли мене запитують, чому фізик займається мистецтвом, я ображаюся. Тому що професія фізика-теоретика не менш творча, ніж професія музиканта. По-друге, допомогли оптимізм, віра в себе і, без удаваної скромності скажу, немаленька працездатність, правда, дещо дивна. Те, що люблю, можу робити цілодобово, я можу сидіти в студії по 12-14 годин без їжі і без відпочинку. Але те, що я не люблю робити, мене ніхто не змусить робити і з-під палиці. Напевно, секрет успіху в тому, щоб завжди в себе вірити. І максимально вірити в те, що ти робиш.

«&»: Славік Вакарчук сьогодні і п'ять років тому. Наскільки це різні люди?

С. В.: Це дуже різні люди. Тоді я вважав себе зіркою значно більше, ніж зараз. З-за цього у мене виникало багато конфліктів, у тому числі і з близькими людьми. Я вдячний своїм друзям, які говорили мені про це. Тоді я зацікавився екзистенціалізмом, став переосмислювати себе, свої погляди. Зараз я – інша людина.

«&»: Виживає сильніший чи талановитіший?

С. В.: Більше шансів у сильнішого, але він швидше закінчує своє творче життя, а талановитіший, він, якщо вже й проб'ється, то назавжди.

«&»: В який бізнес ви хотіли б вкладати гроші, і чи думаєте створити свій бізнес?

С. В.: Звичайно, думаю. При наявності хорошого капіталу і спілкуванні з гарними консалтинговими компаніями, маючи кваліфікованого юриста та фінансового менеджера, можна зробити все. Я не знаю ні одного бізнесмена, який в інтерв'ю відверто розповів би про справу, яку він ще не почав. Можу сказати, що хочу вкладати свої гроші в той бізнес, в якому я існую. Шоу-бізнес недостатньо розвинений порівняно з нафтовим, туристичним. Я можу перерахувати на пальцях двох рук виконавців, що заробляють гроші, і на пальцях однієї руки – виконавців, які мають нормальні гроші. "Океан Ельзи" відноситься до успішних груп. Ринок не освоєний, немає структуризації, висококласних професіоналів, топ-менеджерів, які могли б правильно розвивати цю сферу. Мене трохи дивує така ситуація – в усьому світі шоу-бізнес вважається найбільш прибутковою легальною справою після торгівлі зброєю. У цій країні є можливість своїм досвідом і умінням допомогти комусь і зробити цю справу непоганим бізнесом.

«&»: Ви не боїтеся, що вас затягне в бізнес і ви закинете музику?

С. В.: Я не збираюся особисто займатися бізнесом. Я готовий бути засновником, але не менеджером. Я завжди буду музикантом.

ДОВІДКА «&»

Святослав Вакарчук

Народився 14 травня 1975 р. в місті Мукачево Закарпатської обл. Освіта вища, за фахом "фізик-теоретик" (Львівський національний університет ім. І. Франка). Аспірантура за спеціальністю "теоретична фізика". Ще одна вища економічна, спеціальність "міжнародна економіка". На третьому курсі почав займатися музикою. Любить спорт. Грав в університеті в баскетбол, добре знає автоспорт. У нинішньому році збирається взяти участь в одному з ралі як член української команди.

Складові бренду "Океан Ельзи":

  • Особа лідера – Слави Вакарчука
  • Сильний командний дух
  • Кожен на своєму місці
  • Незаангажованість творчості
  • Чітке розуміння того, що потрібно робити з продуктом, який виник спонтанно.

Події, які стали найважливішими у формуванні бренду "Океан Ельзи"

Святослав Вакарчук: "Становлення бренду не було швидким. Я боюсь швидкої популярності".

У 1998 році з'являється альбом "Там, де нас нема". Диск визнаний одним з найуспішніших "релізів", він був нагороджений престижною музичною відзнакою "Золота жар-птиця" в номінації "Відкриття року". А в 1999 році перша композиція цього альбому в якості бестселера приходить в Росію і займає перші місця в усіх хіт-парадах.

У тому ж році команда була названа "Кращою українською групою року" і отримала запрошення на престижні російські фестивалі "Нашествие" і "Maxidrom", хоча всі пісні група виконувала виключно українською. Це був дебют "Океану Ельзи" в Росії.

На наступному "Maxidrom-2000" група виступила разом з Земфірою. Це було початком формування бренду.

Лише в 2001 році, через три роки після приїзду до Києва і через шість років після створення групи, був виступ з сольним концертом у київському Палаці спорту.

Незабаром був виступ на київському фестивалі "Просто Рок" і випуск нового альбому "Янанебiбув". Перед початком туру по Росії та Україні для підтримки нового альбому група "Океан Ельзи" в 2000 році виступила зі своєю новою програмою в Лондоні на концерті в клубі "Astoria", що було великою і бажаною подією.

Три пісні "Океану Ельзи" – "Той день", "Фіалки" і "Вiдпусти" – увійшли саундтреком до фільму "Любов та інші жахи" режисера Андрія Некрасова; ще одна пісня з альбому "Янанебiбув" увійшла в "блокбастер" "Брат-2" . Сергій Тартішніков зняв кліп на пісню "Вiдпусти" (у головній ролі – Слава Вакарчук), брати Стеколенко – на пісні "911", "Я до тебе" і "Квiтка".

У 2001 році група випускає третій альбом "Модель".

7 квітня 2002 року на сцені київського концертного залу "Україна" відбувся грандіозний проект – концерт гурту "Океан Ельзи" з великим симфонічним оркестром "Ренесанс". Його підготовка тривала цілий рік. Йому передували активна PR-кампанія і багатогодинні репетиції, переробка "аранжировок" багатьох пісень. Квитки були розкуплені за два тижні до концерту.

Джерело: Комп&ньон - "&"

Напишіть відгук